"Тільки в природі можна віднайти красу, яка є великим об`єктом живопису; тільки там її і слід шукати"

Жан Огюст Доменік Енгр

Виставка живопису з приватної колекції родини Оксани та Дмитра Ареф`євих, засновників пленеру у Славську презентує цікаву і різноманітну добірку творів сучасних майстрів.

Міжнародний пленер живопису "MAXIM" у Славську - це жива, проте вже вписана сторінка у багатогранний мистецький дискурс сучасної України. Сьогодні можна оглянути досягнуте з перспективи часу, від осені 2007 р. до весни 2016 р., від ідеї та проведення першого пленеру до його 16 сезону, що традиційно проходять під патронатом НСХУ та Львівської національної академії мистецтв у гостинній "Приватній оселі родини Ареф`євих".

Віддавна меценатство підтримували інтереси культури там, де цього не робила держава. Благородна і водночас амбітна місія не випадково випала людям закоханим у мистецтво, які сформували артистичну концепцію заходу і успішно її зреалізували. Нерукотворні карпатські краєвиди і подекуди збережена етнічна самобутність горян привабили у Славсько художників з багатьох куточків України і зарубіжжя. Традиційно на славських пленерах збирається доволі рівний, потужний колектив з великим творчим потенціалом.

Експозиція сформована з полотен створених упродовж кількох останніх років. Автори працюють у багатьох жанрах, але закономірно, що найулюбленішими для них пейзаж та натюрморт. На виставці також експонуються портрети та багатофігурна композиції, як приклад їх нових творчих здобутків.

Учасники виставки представляють різні регіональні школи: львівську, київську, харківську, закарпатську, кримську, запорізьку, полтавську, Литви та Ізраїлю. Стилістичні стрямування славних пленеристів репрезентують різноманітність сучасних мистецьких тенденцій. Попри певну спільність пластичних ходів, що їх диктує жива природа, роботи митців відрізняються манерою, світоглядною позицією та відкритістю до пошуку.

Більша частина митців тяжіє до імпресіоністичного письма з чуттєвою наближеністю до натури. Тяжіння до малярської експресії, емоційність, кольоропошук присутній на полотнах дуже різних за творчим темпераментом живописців: Олексія Полякова, Івана Боднара, Миколи та Тетяни Могилатів, Ореста Манюка, Віктора Стогнута, Олексія Петренка, Євгена Римана, Олександра Кріушина, Василя Свалявчика, Миколи Скобельського, Олександра Черідніченка, Віри Копчак, Володимира Овраха, Романа Ющака. Синтетичне поєднання засад пленеризму і постмодерних пластичних концепцій помітне у творах Михайла Демцю, Сергі Дуплія, Анни Зарніцької, Антона Ковача, Ореста Косара, Ірини Гресик, Андріана Жудро, Петра Сипняка,  Віталія Мовчана, Олександра Ніколаєвського, Гіедри Пурліте, Олександра Шандора, Анни Велично. Ще одна група митців успішно використовує живі враження від спілкування з природою для реалізації індивідуальних творчих програм базованих на засадах декоративізму та метафорично символьного письма: Людмили та Володимира Богуславських, Романа Опалинського, Петра Гарпаша, Ореста Скопа, Людмили Лебідь-Коровай, Людмили Корж-Радько, Олександра Коровая,Віктора Москалюка, Сергія Макушина, Лілії Лесюк-Макушин. Цікавими є образні знахідки в портретах-жанрах Рената Рамазанова, Ірини Калюжної, Вадима Суворова, Катерини Білетіної.

Репрезентовані на виставці твори показали невичерпність можливостей пленерної традиції, її актуальність для магістральних шляхів сучасного українського мистецтва.

Олена Кіс-Федорук, мистецтвознавець