З великим задоволенням представляємо Вам творчі здобутки широкого кола художників, зібрані впродовж багатьох років. Те, що недавно ще було просто захопленням, стало на сьогодні невід`ємною частиною нашого життя. Творче середовище та сприятлива атмосфера, яку ми створюємо, об`єднало самих митців та їхніх поціновувачів аурою натхнення в одну суцільну плеяду людей, емоції яких вирують на одній хвилі.
Творчі концепції, народжені у Славську, медитації, імпровізовані виставки, прогулянки та дружні дискусії на мистецькі теми в товаристві художників та їх шанувальників і стали тим магнетизмом, який манить до нових звершень та організації сучасних проектів.
Запрошуємо всіх бажаючих поринути разом з нами у світ прекрасного, прогулятися гірськими стежками ,зображеними на живописних полотнах митців та отримати насолоду від виробів ручної роботи народних майстрів Карпатського краю.
Часи змінюються. Мистецтво - вічне. Цінуйте кожну хвилину життя та насолоджуйтеся прекрасним!
Галерея «Maxim»
Як можна не писати про цю земну красу, коли духмяні трави різноколір’ям укривають гори і доли, коли сонцем наповнена вся атмосфера творчості. Всі закохані в цю красу і спішать творити.
Світ завжди буде шукати щось нове. Але легше це робити, опираючись на досвід тих, хто цінував і цінує правду життя і талановито відображає її у своїх творах.
Берегти і розвивати мистецтво – наш обов’язок перед корифеями і тими шанувальниками, які незважаючи на важкі часи, залишаються вірні справі служіння національній культурі. Знаходячи красу в буденному, вони відкривають глядачам іншу сторону бачення чарівності Карпат.
Антон Ковач,
Заслужений художник України
"Тільки в природі можна віднайти красу, яка є великим об`єктом живопису; тільки там її і слід шукати"
Жан Огюст Доменік Енгр
Виставка живопису з приватної колекції родини Оксани та Дмитра Ареф`євих, засновників пленеру у Славську презентує цікаву і різноманітну добірку творів сучасних майстрів.
Міжнародний пленер живопису "MAXIM" у Славську - це жива, проте вже вписана сторінка у багатогранний мистецький дискурс сучасної України. Сьогодні можна оглянути досягнуте з перспективи часу, від осені 2007 р. до весни 2016 р., від ідеї та проведення першого пленеру до його 16 сезону, що традиційно проходять під патронатом НСХУ та Львівської національної академії мистецтв у гостинній "Приватній оселі родини Ареф`євих".
Віддавна меценатство підтримували інтереси культури там, де цього не робила держава. Благородна і водночас амбітна місія не випадково випала людям закоханим у мистецтво, які сформували артистичну концепцію заходу і успішно її зреалізували. Нерукотворні карпатські краєвиди і подекуди збережена етнічна самобутність горян привабили у Славсько художників з багатьох куточків України і зарубіжжя. Традиційно на славських пленерах збирається доволі рівний, потужний колектив з великим творчим потенціалом.
Експозиція сформована з полотен створених упродовж кількох останніх років. Автори працюють у багатьох жанрах, але закономірно, що найулюбленішими для них пейзаж та натюрморт. На виставці також експонуються портрети та багатофігурна композиції, як приклад їх нових творчих здобутків.
Учасники виставки представляють різні регіональні школи: львівську, київську, харківську, закарпатську, кримську, запорізьку, полтавську, Литви та Ізраїлю. Стилістичні стрямування славних пленеристів репрезентують різноманітність сучасних мистецьких тенденцій. Попри певну спільність пластичних ходів, що їх диктує жива природа, роботи митців відрізняються манерою, світоглядною позицією та відкритістю до пошуку.
Більша частина митців тяжіє до імпресіоністичного письма з чуттєвою наближеністю до натури. Тяжіння до малярської експресії, емоційність, кольоропошук присутній на полотнах дуже різних за творчим темпераментом живописців: Олексія Полякова, Івана Боднара, Миколи та Тетяни Могилатів, Ореста Манюка, Віктора Стогнута, Олексія Петренка, Євгена Римана, Олександра Кріушина, Василя Свалявчика, Миколи Скобельського, Олександра Черідніченка, Віри Копчак, Володимира Овраха, Романа Ющака. Синтетичне поєднання засад пленеризму і постмодерних пластичних концепцій помітне у творах Михайла Демцю, Сергі Дуплі, Анни Зарніцької, Антона Ковача, Ореста Косара, Ірини Гресик, Андріана Жудро,петра СипнякаЮ Віталія Мовчан, Олександра Ніколаєвського, гіедри Пурліте, Олександра Шандора, Анни Велично. Ще одна група митців успішно використовує живі враження від спілкування з природою для реалізації індивідуальних творчих програм базованих на засадах декоративізму та метафорично символьного письма: Людмили та Володимира Богуславських, Романа Опалинського, Петра Гарпаша, Ореста Скопа, Людмили Лебідь-Коровай, Людмили Корж-Радько, Олександра Коровая,Віктора Москалюка, Сергія Макушина, Лілії Лесюк-Макушин. Цікавими є образні знахідки в портретах-жанрах Рената Рамазанова, Ірини Калюжної, Вадима Суворова, Катерини Білетіної.
Репрезентовані на виставці твори показали невичерпність можливостей пленерної традиції, її актуальність для магістральних шляхів сучасного українського мистецтва.
Олена Кіс-Федорук, мистецтвознавець
"Кому природа починає відкривати свої таємниці, той відчуває невідпорне поривання до найдосконалішого інтерпретатора природи - мистецтва"
Йоганн-Вольфганг Гете
Пленерна традиція в Україні має досить давнє коріння, досліджене у біографіях окремих митців, а в останні роки підтримане і в узагальнюючих публікаціях. Ці пленери перетворюються на екскурсії, кожен день яких може принести нові краєвиди, знання, враження, "сюрпризи"...В Карпати художники здавен їздять збагачувати палітру, писати картини та етюди. Природа завжди була невичепним джерелом натхнення для митців, які впродовж століть у різний спосіб намагалися збагнути її таємниці. "Мистецтво, одначе, не є несвідомим, простим і точним наслідуванням природи. Художник зображає природу не такою, якою ми бачимо її в дійсності, а якою він сам її сприймає. Він відтворює власне не природу, а враження, спричинене природою на його душу" - писав Георгій Павлуцький.
Цікаві, талановиті митці з різних куточків України, Білорусії, Грузії, Польщі, Словаччини протягом сонячних тижнів натхненно та плідно працюють на живописних пагорбах, в мальовничій долині річки Опір та її правої притоки Славки, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Горганів на схилах гір Тростяна. Вони приємно вражають своєю невтомною працездатністю.
Треба зазначити, що не лише пейзажні мотиви надихають художників. "Людина має схильність спілкуатися з собі подібними, писав Іммануїл Кант, - тому що в такому стані більше почуває себе людиною". Пленери в садибі Оксани і Дмитра Ареф`євих у Славську наповнені новими знайомствами, дружніми розмовами, обговоренням новостворених робіт, виставками. Вони стали не тільки осередком, де народжуються нові ідеї та заходи, а й своєрідним орієнтиром професійності. Вони справляють приємне враження, а головне - звучать самобутньо, зі своїм колом митців, що збагачують новими творами мистецьке сьогодення. Для більшості учасників подібні мистецькі заходи вже давно стали традицією.
Кульмінацією організаційних заходів є виставка. Експозиції цих виставок, що їх репрезентують митці, відрізняється самобутністю та індивідуальністю кожного автора. Їхні твори пронизані ліричним та водночас філософським настроєм. Задумливі, тихі, спокійні за кольоропластичним вирішенням пейзажі, натюрморти, жанрові композиції органічно сприймаються поряд з емоційними, контрастними та експресивними полотнами. Вони вирізняються своєю несподіваністю та розкутістю. На відкриття виставки завжди приїздить багато людей. Відбувається безпосереднє спілкування з творами мистецтва...
Організатори - подружжя Ареф`євих не шкодують своїх сил, часу влаштовуючи у своїй садибі ці пленери і свято мистецтв завжди виходить на славу.
Володимир Гусар, мистецтвознавець, колекціонер
Вже сама статистика міжнародних пленерів живопису, які ініціює й реалізує подружжя Оксана та Дмитро Ареф`євих з селище Славське на Львівщині, є проявом культурно-мистецької динаміки в позаурбаністичному середовищі, що є однією з ознак нової ситуації в комунікації між художниками України. Більше того, досвід уже багатьох творчих заїздів до цих гостинних господарів переконує, що навіть при віддаленості від більших мистецьких осередків живе й поповнюється свіжими прикладами сама ідея професійного спілкування незалежно від триваючого розсередження мистецької активності. Тому важливим є й те, що навіть в такій ситуативній конфігурації складу учасників пленеру продовжує функціонувати процес відточення індивідуальних, авторських концепцій сучасного мистецтва, а з тим здійснюється документація й фахове осмислення набутих новацій.
Кожен пленер, якщо він немає заданого експериментального скерування, покликаний враховувати фактор природного середовища. Для Славська, широковідомого відпочинково-рекреаційного центру в західних областях України це має більш ніж очевидне значення. Природа, люди, побутові реалії, ландшафт, унікальні зелені оази, а, опосередковано міфологія Бойківщини як духовна субстанція стають тим натурно-смисловим комплексом, який викликає відповідні творчі реакції й спонукає до синтетичного мислення. Центральною темою для митців безальтернативно постає "чиста природа", але і в її межах авторами реалізується певна стратегія мистецтва - як пленерна, так і сублімована.
Таким чином, пленери живопису у Славську "Максим" стають новою сторінкою культурно-мистецького життя в Україні. В його рамках відбулися окремі додаткові заходи, які ще більше скріпили тенденцію збагачення художньо-естетичного коефіцієнта цих заходів не лише в цьому регіоні, але й в масштабах всієї України. Міжнародний статус "Максима" дає ще одну контекстуальну проекцію цієї події. Напрацьований у Славську творчий матеріал від сьогодні стає потужною джерельною базою для осмислення актуальних тенденцій у формально-пластичному мисленні і смисловому наповненні митців сучасності.
Роман Яців, професор, історик мистецтва, проректор Львівської національної академії мистецтв